Святвечір — день перед Різдвомі один з найбільш шанованих днів для всіх християн. За день до Різдва господарі до світанку починали готувати кутю, а також узвар, які вважалися Божої їжею. На святковому столі в Святвечір мали стояти дванадцять пісних страв. 🌟
На світанку, з першими променями сонця, що сходить, господарі відкривали всі двері в будинку, в господарських будівлях, відкривали ворота у двір, щоб впустити в своє оселі достаток, добробут та хороший урожай.
На стіл, за українською традицією, стелили дві скатертини. Першою накривали сіно на столі. Ця скатертина призначалася добрим духам, на неї розкладали по кутах столу часник або чар-зілля. Зверху накривали другою скатертиною, на яку, в центрі столу, господар ставив книш, а господиня – коровай зі свічкою.
Весь цей день всі домочадці, крім малюків, нічого не їли, бо це останній день Різдвяного посту. Всі чекали появи першої зірки на нічному небі. До святкової вечері на Святвечір люди надягали гарний одяг, спеціально приготовану для цього свята.
Весь день і вечір шостого січня не прийнято було йти з дому, ходити в гості, не можна нічого позичати. Вся родина повинна бути разом, а якщо хто до цього виїжджав з дому, то намагався до свята обов’язково повернутися. Перед початком Святої Вечері господар виголошував молитву.
У наш час традиції Святого Вечора дотримуються більшістю людей і в селах, і в містах. Не всі ритуали пам’ятаються, але основні звичаї – зустрічати свято всією родиною, з хорошими думками і побажаннями, з подарунками та частуваннями, як і раніше живуть і шануються українським народом.